Уряд придумав, хто заплатить за ремонт українських доріг

06.04.2016 г. в 14:55, vipautonews

Кабмін запропонував впровадити на автодорогах державного значення систему збору плати за проїзд для транспортних засобів масою понад 12 т.

Про це йдеться в Програмі дій уряду. Отримані кошти будуть направлятися до Державного дорожнього фонду (ГДФ), а звідти йти на ремонт і будівництво доріг. Офіційно розмір плати ще не затверджений, але швидше за все складе від 1 до 4,5 грн за 1 км. Першими платними дорогами можуть стати М-06 Київ-Чоп та М-03 Київ-Харків. Але законопроект про створення ГДФ депутати провалили. Тому поки введення платних доріг бачиться вкрай недоцільним. Адже якщо гроші за проїзд потраплять до бюджету безпосередньо, вони там просто зникнуть.

Плату з вантажівок Вілкул збирався вводити ще в 2013-му

Мета урядового проекту про платні дороги — створити додаткові джерела фінансування дорожнього господарства. Також Кабмін хоче забезпечити додаткові надходження до бюджету для виконання ремонтно-будівельних робіт на дорогах. Це повинно привести до підвищення безпеки і конкурентоспроможності національної мережі автомобільних доріг і залучити транзитні вантажопотоки. Система збору оплати передбачена в Програмі дій уряду на 2016 рік.

Для впровадження проекту Мінінфраструктури (МІУ) має розробити відповідні законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження плати за використання транспортних засобів автомобільних доріг загального користування державного значення» і «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження плати за використання транспортних засобів автомобільних доріг загального користування державного значення ». На IV квартал поточного року заплановано схвалення цих законопроектів, і подання їх в ВРУ.

Палким прихильником ідеї платних доріг є глава департаменту автотранспорту Мінінфраструктури Роман Хміль, який в своєму блозі захищає цю ідею: «Вантажівки поки платять в кілька разів менше, ніж завдають шкоди дорозі. За їх проїзд поки платять легкові авто ».

Громадський союз «Моя дорога» підготувала для Мінінфраструктури дослідження про користі введення плати для вантажівок. Хоча це дослідження не є офіційною позицією міністерства, але саме на ньому засновані твердження Хміля, про те, що плата може принести додаткові 15-20 млрд грн на рік.

Сама ідея справляння плати за проїзд автомобільними дорогами з вантажівок не нова. В МІУ вона була опрацьована досить давно, ще з ініціативи Олександра Вілкула, під час перебування його профільним віце-прем’єром в 2013 році. Просто бюрократичні процеси і опір з боку вантажних перевізників позбавила змоги довести дану ініціативу до затвердження і реалізації.

Особливість ідеї міністерства в тому, що плата за проїзд з вантажівок стане джерелом наповнення окремої структури — Державного дорожнього фонду (ГДФ). Перераховувати ці кошти стануть ті, хто найбільш інтенсивно користується дорогами. Подібний досвід є у багатьох країнах ЄС, а також в Білорусі і Російської Федерації.

Розмір плати від 1 до 4,5 грн за 1 км

Офіційно розмір плати ще не затверджений, він буде визначений в ході науково-економічного дослідження. Тендер на проведення дослідження вже оголошений за гроші Світового банку. Експерти вважають, що плата за проїзд по українських дорогах буде нижчою за європейську.

«В середньому плата за проїзд по автобанах в Європі становить 10-12 євроцентів за 1 км. У РФ стягується плата системою «Платон» $ 0,045, — пояснює начальник відділу інвестицій в інфраструктуру Агентства інвестицій та розвитку Одеської ОДА Володимир Шемаєв. — В Україні плата навряд чи може перевищувати 1 грн за км. Маршрут Київ-Чоп для перевізника буде коштувати 860 грн. Можливо, в перші кілька років доведеться застосовувати понижуючі коефіцієнти ».

Принципи формування плати, список доріг, на яких стягується плата, розмір плати за проїзд і система тарифікації будуть встановлюватися урядом. Розміри цієї плати повинні бути диференційовані в залежності від безлічі факторів: клас дороги, її призначення (для міжнародних коридорів — більше), екологічності двигуна автомобіля, ваги (12-18-26-40 т), кількості осей, окремо — для автобусів.

«У Польщі плата стягується виключно за проїзд окремими міжнародних транспортних коридорів, на які припадає більшість транзитних перевезень через країну, — підкреслив транспортний експерт, екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава. — Розмір плати залежить від екологічності двигуна — чим вище екологічний стандарт двигуна, тим плата менше ».

У Польщі розмір плати варіюється від 0,06 євро за 1 км для вантажівок з двигунами Євро-5 і Євро-6 до 0,12 євро за 1 км для вантажівок з двигунами Євро-2.

У Білорусі плата стягується тільки за проїзд по деяких міжнародних коридорах, зокрема по білоруській ділянці траси Е30 Москва-Мінськ-Варшава-Берлін. Розмір плати не залежить від двигуна і становить 0,145 євро за 1 км. Від оплати звільнено всі автомобілі, зареєстровані в Білорусі і країнах-членах Митного союзу.

У Росії плата стягується за проїзд по всій мережі автомобільних доріг державного значення та складає 0,02 євро за 1 км.

Автори дослідження вважають, що обґрунтований тариф для 40-тонної вантажівки з 5-ю осями — 4,50 грн / км. Вартість проїзду Київ-Чоп (814 км) в такому випадку складе 3663 грн.

Які дороги будуть платними

Оскільки проект закону ще в розробці, офіційний список платних доріг тільки готується. Експерти вважають, що плату не варто вводити відразу на всіх трасах, а почати з пробних проектів.

«Можна зробити пілотний проект на дорогах М-06 Київ-Чоп та М-03 Київ-Харків, відремонтованими за кредитні кошти, — вважає Шемаєв. — Виручені гроші варто було б інвестувати у відновлення дорожнього покриття на дорогах, що ведуть до портів Південного регіону, і інших доріг з великим вантажним трафіком, в створення системи е-толінгу ».

Фахівці вважають, що є сенс поширити плату і на траси міжнародного значення.

«Плату доцільно було б ввести в першу чергу на міжнародних транспортних коридорах — Е95, Е101 і Е40. На інших міжнародних трасах — у міру приведення їх до нормального стану », — вважає Олександр Кава.

Плата буде мати ефект тільки при жорсткому контролі

Втім, в Україні держава вже збирає гроші з водіїв на облаштування доріг. Саме на це, по ідеї, повинні йти кошти від акцизного збору на паливо. Причому, оскільки витрата палива у вантажівки на кілометр більше, ніж у легковика, то і акцизу за однаковий пробіг платять більше. Однак, на думку розробників проекту, вантажівки недоплачують за проїзд, так як наносять шкоди дорожньому покриттю на велику суму.

«Вантажівки масою від 12 т більше руйнівно впливають на дорогу, ніж легкові автомобілі. Але користуються одними і тими ж дорогами, — вважає голова Федерації роботодавців транспорту України Орест Климпуш. — Через значну різницю в їх кількості на сьогодні саме легковика формують основну частину акцизного збору, а «руйнують» дороги більше вантажівки ».

Незважаючи на те, що акциз введений для конкретної мети, на ділі зібрані кошти (близько 30-35 млрд грн на рік) уряд витрачає на свій розсуд. І лише меншу частку відправляє на дороги (19 млрд в 2015-му, 14 млрд — в 2016-м).

Крім того, в 2015-му для ремонту доріг, на додачу до акцизу, був заснований новий джерело — місцевий 5% збір з АЗС. Ці гроші, однак, місцева влада на ремонт доріг зовсім не відправляють, витрачаючи їх на інші потреби. Дані про те, яку частку з «дорожніх» зборів регіони витратили за прямим призначенням, невідомі.

Щоб уникнути подібного нецілого використання коштів, в МІУ і хочуть створити Державний дорожній фонд. Гроші з нього можна буде витрачати виключно на цільові завдання. »Ми розробили законопроект про Дорожній фонді (№2724, 2725), який би забезпечив цільове використання всіх акцизів саме на дороги», — розповідає Хміль.

Чим загрожує введення платних доріг

Експерти вважають введення збору з вантажівок в цілому корисним. «Найбільша втрата дорогах несе саме вантажний транспорт, насамперед з перевантаженням на вісь або загальної тоннажем понад 40 т. Введення спеціального збору або плати за проїзд для вантажного транспорту вважаю за доцільне. Але не завтра і не на всіх дорогах, — пояснив Шемаєв.

При цьому процес організації ГДФ повинен випереджати розробку системи плати за дороги. Причому, суспільство і платники податків повинні бути впевнені, що Фонд буде більш ефективним і менш корумпованим, ніж Укравтодор. «Поки не буде створений Державний дорожній фонд і не буде введений механізм чіткого контролю за використанням його коштів, вводити плату за проїзд по дорогах немає сенсу, — упевнений Климпуш. — Про додаткову плату можна буде предметно говорити тільки тоді, коли водії і перевізники, які користуються дорогами і вже платять за них у вигляді акцизного збору за паливо великі кошти (за рік понад 35 млрд), побачать реальний результат від використання цих коштів ».

Якщо не буде створено Державний дорожній фонд, є ризик, що його функції візьмуть на себе приватні структури. «Поява ж у проекті різних компаній-прокладок призведе лише до того, що недобросовісні підприємці та корумповані чиновники отримають можливість заробітку на значному грошовому потоці за класичною і яку дуже любив українськими корупціонерами схемою — маленький відсоток, але великий потік», — побоюється Кава.

Крім того, при реалізації проекту може виникнути ще ряд проблем, пов’язаних з невдоволенням автовласників і водіїв. Як з’ясував «Апостроф», поспілкувавшись з експертами, знайомими з реакцією багатьох власників вантажного транспорту, ці проблеми в перспективі можуть привести навіть до страйків водіїв, подібно реакції їх російських колег проти введення системи «Платон» в минулому році.

По-перше, експлуатаційний стан дорожньої мережі знаходиться в незадовільному стані, за винятком кількох автомагістралей. З точки зору перевізника платити за дороги, по яким неможливо проїхати — нонсенс.

По-друге, відсутня система трекінгу (визначення місця розташування рухомих об’єктів) пересування автотранспорту і систем е-толінгу (збір електронних даних, що використовуються агентством доріг), як, наприклад, в Білорусі. Закупівля перевізниками респондерів (пристрої для безконтактної радіочастотної ідентифікації автомобіля) та іншої техніки обіцяє додаткові витрати.

По-третє, держава розподіляє більше половини акцизів, отриманих з продажу палива, на статті бюджету, не пов’язані з дорогами, тому у перевізників виникне закономірне питання: де гарантія, що новий збір не чекає така ж доля? І куди йдуть гроші з акцизів?

Поки відповідей на ці питання немає, введення плати за дороги може бути не просто економічно недоцільним. Це може привести до протестів водіїв.

Також 29 березня стало відомо, що Рада провалила закон про Державний дорожній фонд. З 304 зареєстрованих депутатів «За» проголосувало лише 178, утрималися 35 і не голосували 91. З цієї причини швидке введення платних доріг бачиться вкрай малоймовірним. Адже якщо гроші за проїзд будуть потрапляти безпосередньо в бюджет — вони там просто зникнуть.

загрузка...
Еще одна новость

Саудовский миллиардер привез в Лондон 4 суперкара из золота (Видео)

06.04.2016 г. в 14:55, gazetavv

Цена автопарка - как минимум полтора миллиарда долларов. Золотые машины разъезжают Лондоном. Так в отпуск в Европу едет миллиардер из Саудовской Аравии. Взял с собой четыре автомобиля - все покрытые настоящей золотой пленкой. Лондоном рассекает кортеж с Ламборгини, Ролс-Ройса, Бентли и Мерседеса. Цена автопарка - как минимум полтора миллиарда долларов.

Прочитать новость
И еще это можно почитать

Хлопець взяв подорожніх на BlaBlaCar і зник безвісти дорогою зі Львова до Києва (Відео)

06.04.2016 г. в 14:55, zik

4 квітня Тарас Позняков виїхав зі Львова до Києва на своєму автомобілі Audi A6, узявши собі компанію через сервіс спільних подорожей BlaBlaCar. Дорогою зв’язок обірвався, Тарас не приїхав на заплановану зустріч до Києва, і досі рідні та друзі шукають хлопця. Про це у своєму Facebook написала волонтер АТО Емма Маєва, – повідомляє Українська правда. У національній поліції Київської області «Українській правді. Життя» повідомили, що Тараса Познякова шукають, зокрема, співробітники поліції Києво-Святошинського району. Однак про будь-які деталі розповісти відмовилися. Ми шукаємо. Працівники поліції Києво-Святошинського району вживають заходи для пошуків цього молодого чоловіка, який зник. Ми встановлюємо дані, бо в інтернеті написано одне, а з’ясовується…

Прочитать новость
загрузка...
И кое-что еще!

Британский мотоциклист установил рекорд скорости на «Стене смерти» (Видео)

06.04.2016 г. в 14:55, infocar

Британский мотоциклист Гай Мартин установил рекорд скорости при езде в закольцованной вертикальной рампе, названной «Стеной смерти». 34-летний спортсмен со второй попытки разогнал мотоцикл Triumph до 125,7 километра в час (в первой попытке он развил скорость 113 километров в час). При выполнении трюка Мартин испытал перегрузку в 5,2 G. «Стена смерти» представляет собой 52 вертикально установленных грузовых контейнера, обитых деревянными балками. Диаметр постройки составляет 37,5 метра, а высота – шесть метров. На подготовку к трюку Мартин, неоднократно участвовавший в гонках на острове Мэн, потратил один год. Помощь ему оказывал экстремал Кен Фокс, уже исполнявший трюки на «Стене смерти». Вместе с Мартином рекорд скорости установила велосипедистка Шенейз Рид, разогнавшая BMX до 42,94 километра в час.

Прочитать новость

© 2013 AvtoVod
info@avtovod.org.ua

Закрыть
Нажмите «Нравится» и читайте автомобильные новости в Facebook!
Спасибо, я не хочу больше это видеть