Купив машину — заплатиш за все

03.09.2016 г. в 00:54, glavcom

Бензин, дизельне паливо і скраплений газ наповнюють енергією не тільки автомобілі, а й державний бюджет.

Паливо є підакцизним товаром, і частка податків у ньому підвищена. Так, минулої зими в період низьких цін на нафту акцизи та ПДВ у бензині досягали 50% від вартості на АЗС. Але це не лякає уряд, який, схоже, вважає, що посилювати податковий тиск на споживача нафтопродуктів можна нескінченно.

Навесні зазвучали ініціативи закласти у вартість нафтопродуктів податок для створення стратегічного запасу нафтопродуктів (близько 50 коп./л), а напередодні Дня Незалежності міністр фінансів Данилюк «порадував» рішенням підвищити з 2017 р. усі акцизи й екологічний податок на 12%. Мовляв, це дасть додаткові 5,2 млрд грн. Однак проблема в тому, що процес нарахування податків на автомобілістів іде легко тільки на словах і на папері, ситуація ж із фактичним збором цих грошей інша. Розрахунок на одержання золотого дощу помилковий з двох причин: по-перше, частина ринку піде в «тінь» і цих податків не заплатить, по-друге, легальний сектор буде змушений підвищити ціни, а це призведе до зниження продажів і, знову ж таки, до зменшення податкових відрахувань.

Хоч би як несподівано для вітчизняних покупців це звучало, але в Україні податки й ціни на паливо невисокі. Рекордні вони в Європі. Ще вищі — у Туреччині. Наприклад, якщо сьогодні акциз на бензин у Німеччині становить 670 євро за 1000 л, то в Туреччині — 885 євро. В Україні ж акциз дорівнює 171,5 євро за 1000 л. Оскільки в усіх вищезгаданих країнах нетто-вартість нафтопродуктів приблизно однакова, то різницю в кінцевих цінах на АЗС формує саме акциз. Якщо в Німеччині бензин з октаном 95 сьогодні коштує 1,27 євро/л, то в Туреччині — 1,33, а в Україні — 0,78 євро/л.

Низький акцизний податок в Україні виправданий з погляду низької платоспроможності населення. На свою зарплату турок або німець може купити значно більше свого досить дорогого бензину, ніж українець свого дешевого. Але проблема України не в розмірах акцизів, а в неспроможності їх збирати.

Акцизна кістка

Проблему податкового адміністрування наочно ілюструє такий приклад. У січні 2015 р. власники АЗС з подивом дізналися, що в країні з'явився новий податок — збір з роздрібного обороту підакцизних товарів, встановлений у розмірі 5% від роздрібної ціни. Він цільовим чином був адресований місцевим громадам, на території яких розташовані точки з продажу сигарет, алкоголю й нафтопродуктів. Збір додав роздрібним цінам на нафтопродукти більш як 1 грн/л.

Однак практика швидко розкрила марність надій на нові надходження. Норму закону про «місцевий» акциз у Мінфіні писали в такому поспіху, що формулювання дали змогу більшості компаній швидко опротестувати сплату цього податку з так званих корпоративних продажів, на які припадає до 50% реалізації через АЗС.

Зрозуміло, місцеві бюджети замість «кісточки» одержали лише її половину (хоча для зголоднілих від безгрошів'я громад і це за щастя). Але багато хто не одержав і цього! Заправки є далеко не в усіх населених пунктах, особливо сільських, тому в кожній області відразу з'явилися багаті й бідні райони.

У 2016 р. ряд недоліків постаралися виправити. Замість відсоткової ставки законодавці запровадили фіксовану — 4,2 євроцента/л (на другий квартал 2016 р. — 1,27 грн/л) і зобов'язали сплачувати податок з кожного літра, відпущеного на АЗС, — чи то був продаж «приватникові», чи «промисловості».

Та позитивного результату це не дало, якщо не рахувати того, що стали зрозумілими масштаби нещастя. Відповіддю ринку став швидкий відхід у «тінь», а саме — відпускання нафтопродуктів без касового чека. Особливо чітко це виявилося на точках відпускання скрапленого газу: на абсолютній їх більшості чеків не видають, але якщо попросити, то можуть видати чек на будь-яку суму.

Очевидно, якби з кожного такого чека автоматично сплачувався роздрібний податок, подібна роздача чеків була б неможливою. На відхід у «тінь» вказує також непропорційне падіння реалізації за готівку у багатьох власників АЗС. Причина одна — торгівля в обхід каси.

Свідчать про це й цифри Державної фіскальної служби. Так, згідно з даними ДФС, у першому кварталі 2016 р. надходження «роздрібного» акцизу становили 1,4 млрд грн. Водночас, за оцінкою «Консалтингової групи А-95», за цей самий період в Україні було продано 1,77 млрд л палива, відповідно, надходження акцизного податку мали б становити близько 1,9 млрд грн.

Таким чином, бюджет недоодержав близько 500 млн грн (26%). При цьому, відзначають експерти, є всі ознаки посилення цієї тенденції, що дає підстави очікувати недостачу за підсумками року в розмірі близько 3 млрд. Зокрема, в «тіні» перебуватиме понад 50% роздрібних продажів бензину й дизпалива. Скраплений газ, стверджують експерти й учасники ринку, уже в «тіні» більш як на 75%.

Необхідно зазначити, що місцева влада, яка також жадала «кісточки» з центру, не особливо горить бажанням боротися за свої гроші. Масовими стали випадки підкупу місцевих керівників власниками АЗС і АГЗС в обмін на відсутність уваги до їхніх «витівок». А подекуди, кажуть, головам сільрад і міст просто пообіцяли «спалити хату» у випадку наполегливості при вимозі сплатити «роздрібний» акциз. На тому й зупинилися…

Незважаючи на це, а також на зниження обсягу виплат, Асоціація мерів міст не бажає навіть слухати про перспективи перегляду механізму збору й розподілу цього податку. Аргументу, що невдовзі вони взагалі залишаться з носом, ніхто чути не бажає.

І експерти, і учасники ринку, а віднедавна й податківці солідарні в тому, що роздрібний акциз треба переміщати «з пістолета» у місця виробництва й ввезення палива з подальшим розподілом по місцевих бюджетах.

«Зараз існує чимало проблем з його (роздрібного акцизу. — С.К.) адмініструванням. Так, у бізнесі АЗС немає 5-відсоткової маржі, націнка зазвичай встановлюється на рівні 2%. Тому 5% роздрібного акцизу для компаній — це величезні гроші, і, звісно, бізнес намагається цей податок обходити», — говорить голова ДФС Роман Насіров. За його словами, фіскальна служба пропонує перенести 5% роздрібного податку на продаж палива на заправках (близько 40 євро/т) в основну ставку акцизу. А далі держава розподілятиме ці гроші в місцеві бюджети, виходячи з обсягу проданого палива в тому чи іншому регіоні. Насіров резюмував, що такий крок, з одного боку, значно спростив би адміністрування цього податку, а з іншого — сприяв би збільшенню надходжень до бюджету від акцизного податку на нафтопродукти на 25–30%.

А що Мінфін? Там проблему начебто бачать, але щось робити не поспішають. У рамках бюджетного процесу відомство «спромоглося» на уточнення в ряді формулювань, які, на думку чиновників, мають перекрити можливості для несплати роздрібного акцизу.

Та що робити з елементарною торгівлею повз касу? Обговорення ж питання радикальної реформи податку з його розподілом через центральний бюджет уперлося в смішну проблему: Мінфін і казначейство не знають, як взаємодіяти з місцевими бюджетами.

Убиваєш — плати

Багато хто вважає, що за рахунок автомобілістів і сплачуваних ними акцизів в Україні будують і ремонтують дороги. Це не зовсім так, хоча принцип «хто використовує (читай — руйнує) дороги, той і має платити» багато в чому справедливий. На цій підставі кілька років тому було скасовано щорічний транспортний збір. Одночасно Кабмін сформував у держбюджеті дорожній фонд, який наповнювався виключно «паливними» акцизами. Але ж проблема не в самій наявності фонду, а в тому, наскільки він наповнюється? Наприклад, такий фонд існував до 2014 р., але він ніколи й близько не бачив усієї належної суми. Загальновідомими вже стали схеми групи СЄПЕК, що охоплювала до 30% ринку бензину, який завозився без сплати податків.

Після Революції гідності схема контрабанди змінилася засиллям фальсифікату — кустарного бензину, весь сенс виробництва якого полягає в уникненні сплати акцизу. Як і схема Курченка, наймасовіші виробники фальсифікату теж були відомі. Після пожежі на Васильківській нафтобазі БРСМ улітку 2015 р. податківці відкрили кримінальне провадження за підозрою в несплаті близько 200 млн грн податків. Облави на БРСМ перманентно тривають досі, однак мережа продовжує роботу.

У 2015–2016 рр. ситуація зі сплатою акцизу почала вирівнюватися. 2015-го було запроваджене електронне адміністрування ПДВ, а з квітня 2016-го — електронне адміністрування акцизного збору на нафтопродукти. Фактично створено систему наскрізного контролю обороту нафтопродуктів починаючи від НПЗ або кордону й закінчуючи АЗС.

Гарний ефект дало і збільшення акцизів на компоненти палив, що зробило виробництво «бодяги» економічно невигідним. За даними «Консалтингової групи А-95», поставки таких компонентів у першому півріччі 2016-го становили 42,5 тис. т, що на 58% менше, ніж у 2015 р. Але говорити про перемогу над тіньовим ринком поки що зарано, хоча частка фальсифікату помітно знизилася. «Ті, хто працював «у сіру», тепер працює «у чорну» — за кеш», — говорить учасник ринку, що побажав залишитися невідомим.

Сьогодні знову звучить ідея повернення до дорожнього фонду за рахунок цільового використання паливних акцизів. Цифри порівнянні: за оцінками екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, на ремонт усієї поверхні загальнодержавних доріг необхідно майже 30 млрд грн на рік. У свою чергу, обсяг акцизу з бензину, дизпалива й скрапленого газу в 2016 р. становитиме якраз близько 30 млрд грн. Але поки що уряд збирається витратити на ці цілі 14,6 млрд грн (19 млрд в 2015-му).

Якщо на дороги паливних грошей ще може вистачити, то чи вистачить запасу міцності у споживачів заплатити за нові проекти Кабміну? Зокрема вже оголошений намір запровадити новий податок у розмірі 40–50 коп./л на створення стратегічного резерву нафтопродуктів. Тепер уже заявлено про 12-відсоткове підвищення акцизів на паливо, що призведе до збільшення кінцевої ціни на 70 коп./л, ДП — на 40, скраплений газ — на 20 коп./л. І так, це при поточному курсі євро, який нещодавно знову посунув угору.

Дивує позиція Мінфіну, який пояснює збільшення акцизів, встановлених у євро, зростанням споживчих цін… у гривні. Зважаючи на все, у Кабміні не надто переймаються питанням, як витримає зростаючий податковий прес споживач? Якщо хтось думає, що «бензин купували і купуватимуть», то сильно помиляється. За останні два роки споживання нафтопродуктів впало на 30%, тож межа міцності існує. І вона значно нижча, ніж комусь здається. Відповідно, не треба дивуватися, чому ціни зростають, а очікуваних надходжень немає.

загрузка...
Еще одна новость

Призрачный кортеж спровоцировал крупную автокатастрофу. Есть жертвы (+видео)

03.09.2016 г. в 00:54, crime

Три человека погибли во время столкновения нескольких фур. В Полтавской области вечером 1 сентября случилось крупное ДТП с участием трех грузовиков, пишет «Корреспондент» со ссылкой на сообщение отдела коммуникации полиции области. По данным предварительного расследования, около 18.20, проезжая по селу Подол, водитель фуры DAF не выдержал безопасную дистанцию и врезался в прицеп грузовика Мercedes, двигавшегося впереди. В результате удара DAF отбросило на встречную полосу, где он столкнулся с грузовиком той же марки, двигавшимся навстречу. Водитель и пассажир одного DAF погибли сразу, водитель второго умер позже в больнице. По факту ДТП начато производство. Тем временем очевидцы аварии в интервью ТСН заявили, что причиной ДТП стал кортеж из двух микроавтобусов Chevrolet, который сопровождали полицейские. Машины с мигалками, якобы, разгоня…

Прочитать новость
И еще это можно почитать

Число пьяных водителей в Украине достигло рекорда

03.09.2016 г. в 00:54, avtoblog

Любителей "залить за воротник" не пугают новые штрафы. Полиция задержала рекордное количество пьянствующих водителей, сообщает auto. Судя по всему, новые штрафы за пьянство за рулем не особо пугают украинских водителей, которые позволяют себе садится за руль «под мухой». Так, всего за одни сутки, в День Независимости Украины, полицейские задержали 277 нетрезвых водителей. Это рекорд по стране — по словам правозащитника Владимира Караваева, это наибольшее количество пьяных автолюбителей, задержанных с 27 июля, когда вступил в силу закон об усилении ответственности за этот вид нарушений. Напомним, что согласно недавним изменениям за управление транспортным средством в нетрезвом состоянии водителю грозит штраф в 10 200 гривен вместе с лишением водительских прав на 1 год. При повтором нарушении в течении 2 следующих лет любителю пьянства за рулем грози…

Прочитать новость
загрузка...
И кое-что еще!

У Черкасах мотоцикліст влаштував бійку з водієм фури (відео)

03.09.2016 г. в 00:54, provce

Дорожній конфлікт між мотоциклістом та водієм вантажівки виник у Черкасах, пишуть у соцмережі “Типичные Черкассы”. Інцидент стався надвечір 1 вересня на перехресті проспекту Хіміків та вул. В. Чорновола. Пригоду записав на відео реєстратор водій автомобіля, що їхав позаду. Під час конфлікту мотоцикліст підійшов, виліз до кабіни вантажівки та почав бити кулаком водія фури. Останній почав відбиватися, після чого мотоцикліст наніс удар по боковому дзеркалу вантажівки. Причиною конфлікту, – пишуть у соцмережі, – стало те, що водій вантажівки не побачив мотоцикліста, який потрапив у “мертву зону” та притиснув його до узбіччя.

Прочитать новость

© 2013 AvtoVod
info@avtovod.org.ua

Закрыть
Нажмите «Нравится» и читайте автомобильные новости в Facebook!
Спасибо, я не хочу больше это видеть